"Білі работяги": дві реальності.

Коли люди бачать протести з Канади, то в них часто-густо складається враження, що Альберта - це така країна суворих тракерів та фермерів, які борються за волю, а Онтаріо - це такий собі Нью-Йорк, де усі п'ють смузі та заробляють гроші в офісі. Реальність, як ми побачимо, дуже, дуже інша.

https://www150.statcan.gc.ca/t1/tbl1/en/cv.action?pid=1410002301

Як видно з таблиці, ніякого особливого перекосу в Онтаріо та Квебеку від Альберти у бік державних та напівдержавних "офісних робот" немає; так, Онтаріо та Квебек мають десь на 100-120 тисяч позицій в "державній адміністрації" більше, ніж якби ми просто екстраполювали цифри Альберти на населення Онтаріо та Квебека, але це функція положення уряду на кордоні Онтаріо і Квебеку, і тут нічого особливо змінити не вдастся. Кількість позицій і в освіті, і в охороні здоров'я теж дуже схожа.

Відмінності з'являються там, де починаются саме "білі работяги".

По-перше, ми можемо відразу відкинути міф про якусь більшість "тракерів з Альберти": кількість людей, що зайнята в Transportation and Warehousing в трьох провінціях майже ідентична. Навіть в сільському господарзстві часта людей в Альберті хоча й вища, але загалом ми говоримо про різницю біля 10 тисяч осіб. В Альберті набагато вища частка зайнятих в будівництві (десь на 70 тисяч від рівня екстраполяції рівня Онтаріо та Квебеку), але ще більш виділяється в Альберті кількість робітників, зайнятих у видобутку корисних копалин (oil sands переважно): такого видобуваючого сектору немає в жодній провінції.

З іншого боку, якщо ми подивимося на "білих работяг" в Онтаріо та Квебеку, то ми побачимо, що в Альберті дуже слабкий виробничий сектор: знову-таки, якщо екстраполювати рівень Онтаріо та Квебеку на Альберту, то ми побачимо, що в них десь на 100 тисяч робітників промисловості менше, ніж якби ми екстраполювали рівень Онтаріо та Квебеку на Альберту. Так, при цьому все одно виходить, що частка "білих работяг" в Альберті вища, ніж в Онтаріо та Квебеку - але при цьому в абсолютних цифрах все одно виходить, що в Альберті в goods producing industries працює менше людей, ніж в одному Онтаріо в одному виробництві.

Тому ми й маємо дві різні реальності: "білі работяги" в Альберті працюють на свіжому повітрі, або, принаймі, поодинці у важкій техниці на високооплачуваному видобутку нафти - у секторі, який дуже ковбасило останні років 7 через падіння цін на нафту та через проблеми з трубопроводами, і де високі зарплатні поєднувалися зі скороченнями, які компанії неодмінно пояснюють як "а от якби у влади були консерватори". "Білі работяги" в Онтаріо та Квебеку працюють на фабриках за помітно менші гроші пліч о пліч, і мають справи зі спалахами Ковіду на фабриках, або й так, як мій тесть, носять маски з ранку до вечора, аби не дихати брудним повітрям - і при цьому дуже добре пам'ятають, як курс канадського долара призводив до закриття фабрик, а уряд Харпера лише розводив руками та пропонував перетворити Канаду на "енергетичну наддержаву", не уточнуючи, звідки навтовий сектор Альберти зробить ще кількасот тисяч позицій.

Ну а наразі кілька десятків "білих работяг" з Альберти перекривають постачання автокомпонентів з США до Канади, через що тисячі неправильних "білих работяг" з Онтаріо сидять без роботи. Ну дослухалися до робочого класу, курва.

Ну й нарешті: а який же сектор значно більш розвинений в Онтаріо та Квебеку? А фінанси та страхування. Провінція, що друкує гроші на нафті вже два десятиріччя, так і не спромоглася розкрутити жодної фінансової установи, як той же Квебек зміг зробити з Desjardins та National Bank of Canada.

Ковідні обмеження: політичний план Трюдо

Учорашні дебати в парламенті прояснили, чого ж хоче Трюдо, і що він має на увазі під слідуванням науці.

У вчорашньому пості я вважав, що Трюдо щиро наполягає на непатріотизмі канадців, що відмовлюються щепитися. Після читання сьогодняшніх дебатів я починаю сумніватися, і, як мені здається, Трюдо намагається побудувати таку політичну схему реальності.

1. Вакцини та обмеження було введено федералами за найкращими рекомендаціями найпровідніших канадських експертів, які радо виконала подавляюча більшість канадців.

2. Вибори 2021 року були референдумом щодо такого підходу, який, навіть якщо не виграв Трюдо, то консерватори точно програли

3. Йти на поступки демонстрантам - це все одно, що перевести дебати щодо КОВІДу з супер-об'єктивного наукового рівня на рівень політики, і до цього Трюдо, що бажає усього найкращого канадцям, не опуститься

4. Тим не менш, науковий консенсус щодо пандемії зараз змінюється, і, звичайно, якщо науковці скажуть Трюдо робити інакше - то він без сумніву підтримує їх рішенням. Основним науковцем є Тереза Там (федеральний урядовець), тобто як вона скаже (а не якісь демонстранти), так і буде.

5. Прерогатива розганяти протести та влаштовувати блокади - це компетенція провінційних урядів. Сам Трюдо демострантів не закликав і розмовляти з ними не має наміру, бо див. пункт 3. В першу чергу з ними мають розмовляти консерватори, які їх самі сюди покликали.

6. Зразком для поведінки є Квебек, де і людям зібратися дали, і блокад не допустили (реверанс в бік Блоку Квебеква)

7. Партії, що закликають підтримати блокади, ведуть себе безвідповідально по відношенню до канадців, які мають працювати та мати справу з інфляцією

8. Весь негатив від обмежень є наслідком пандемії, а не необхідних обмежень, які ми хочемо зняти якумога скоріше



В цілому, це - достатньо цікава політична позиція. Вона має очевидну проблему, яку, можливо, недостатньо бачить Трюдо: вона вимагає від виборців довіри до "наукової позиції", яка за останні пару місяців з розповсюдженням Омікрону значно похитнулася. З іншого боку, я не сумніваюся, що в кабінеті Трюдо добре розуміють, що скаже Тереза Там, тобто "наука", і, якщо вона, скажімо, за два тиждні скаже "Все, можна все вбирати, ми оновили наші дані і дістали такого наукового висновку", то до виборів люди можуть і позабути (але саме що й можуть і не позабути) таймінг зняття обмежень і спраймати подію як протести проти обмежень, які й так збиралися зняти, а не як протести, що призвели до зняття обмежень.

Щодо протестів наразі обидві сторони грають у свого роду політичну мовчанку. Оппозиція чекає, що Трюдо викличе армію, аби прибрати блокади; Трюдо чекає, що його про це попросять (паралельно він надає додаткових людей з RCMP усім бажаючим). Оппозиція чекає, що Трюдо вимушен буде піти на поступки протестам, що дозволить окреслити його на наступних виборах як нерішучого лідера; Трюдо чекає, що оппозиція буде притягати більшу частину незадоволення протестами, яке стає все ширшим, особливо через закриття в автосекторі, і вимушина буде принаймі виставити білий флаг "та досить вже блокад". Фактично, тактика Трюдо наразі - це дати усім "насолодитися" ефектом блокад, які частково існують самі по собі, і, після того, як його попросять все виправити, таки викликати армію та зняти обмеження за новими даними науки.

Ця тактика, на мою думку, дуже ризикована. Якщо виборці почнуть розглядати дії Трюдо та "науку" як політиканство, то вони можуть покарати лібералів на виборах, які, схоже, пройдуть відносно незабаром. Через це у лавах лібералів почалася вже публічна незгода з підходом Трюдо (нагадую: кожен нардеп має виграти свій округ, партійного списку немає), що, з іншого боку, робить саму позицію Трюдо слабкішою. Але маємо те, що маємо.