![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
skittishfoxРіч, від якої в Чуковскього найбільше палахнуло в його книзі - це англійський переклад "Крокодила". Ось він, щоб далеко не шукати:
http://www.hundzor.org/lj/crocodile.pdf
Як не дивно, переклад дуже непоганий (принаймі, кращий і ближчий за змістом до оригіналу чим більшість "Матінки гусині" від Маршака), і, фактично, використовує усі ті прийоми, яким ніби вчить Чуковський: відкидати незначні деталі, передавати зміст, точно вибирати синоніми, а з формою та кількістю строк можна бути більш гнучким. Однак пригоріло в Чуковського добряче:
И еще одна тяжелая болезнь, от которой неизлечимо страдают многие переводчики детских стихов: болтливость, недержание речи. Там, где в подлиннике — одинокое, скромное слово, они нагромождают десятки развязных и разнузданных слов, совершенно заслоняющих подлинник. От этого жестокого метода больше всего пострадала сказка моя «Крокодил». Сказка эта в подлиннике начинается так:
Жил да был
Крокодил.
Он по улицам ходил,
Папиросы курил,
По:турецки говорил.
[Крокодил, Крокодил Крокодилович!]
А в английском переводе эти немногие строки загромождены целым ворохом слов:паразитов:
Однажды важный (надменный) крокодил покинул свое жилище на Ниле,
Чтобы с шиком (in style) пройтись по буль:ва:ру.
Он мог курить, он умел с отличным акцентом (!) говорить по:турецки,
(Что он проделывал раз в неделю) —
Это очень важный, зеленый, усеянный бородавками, удалой Крокодил.
Маленьких детей, как известно, нисколько не интересуют эпитеты, им нужны не качества, но действия. Речь, обращенная к ним, должна быть динамична и стремительна. Я изменил бы себе самому, если бы вздумал отягощать свой рассказ никчемной околесицей о том, что крокодил был
во:первых, зеленый,
во-вторых, бородавчатый,
в:третьих — спесивый и важный,
в:четвертых — лихой, удалой.
К такому же отягощению текста паразитарными словами и фразами приводит указание переводчика на то обстоятельство, что не каждый час и не каждый день крокодил говорил по:турецки, но всего только раз в неделю (?!), и что у него был превосходный прононс (the perfect streak), и что он не просто гулял, но фланировал с шиком (in style), и что на Ниле у него, осталась жилплощадь.
Там, где у меня тринадцать слов, у переводчика — сорок три! Больше чем втрое! Двести пятьдесят процентов отсебятины! Словно вся цель переводчика наговорить побольше пустяков, лишь бы вдоволь натешиться дешевыми рифмами:
Once a haughty Crocodile left his home upon the Nile.
To go strolling off in style on the Av:e:nue.
He could smoke and he could speak Turkish in a perfect streak.
(And he did it once a week), —
The most haughty, green and warty, very sporty Crocodile
Ну, а тепер спробуємо поставити себе на місце перекладача. По-перше, про те, що в крокодила "єсть жилплощадь" в Африці прямим текстом говориться далі в поемі, тому, за логікою "творчого перекладу", додати ці відомості правомірно. По-друге, як відомо, в російській "ходил по улицам" насправді означає "гуляв вулицями", тобто це якость треба передати, як і те, що крокодил не "разговаривал" турецькою, а "говорил" турецькою, тобто робив це періодично, що теж треба передати. Ну і, зрозуміло (нам, а не Чуковському), що всі ці повтори про зеленого бородавчастого крокодила - це спроба передати вираз "Крокодил, Крокодил Крокодилович" як "крокодил з багатьма ознаками крокодила". Де ж проблема? Ти ж сам за "нерозуміння" цих моментів людей в своїй книзі з гноєм мішав.
Дешеві рими? А на що людина, в якої чотири з п'яти рим утворені з дієслів (ходил-курил-говорил-бьіл), розраховувала? Багато прикметників? Так якщо подивитися на текст з того самого "Крокодила":
Улыбнулся, засмеялся Крокодил:
— Нет, проказники, я вас не позабыл:
Вот вам ёлочка душистая, зелёная,
Из далёкой из России привезённая,
Вся чудесными увешана игрушками,
Золочёными орешками, хлопушками.
то з нього ніяк не випливає, що автор якось намагається уникнути саме великої кількості прикметників.
Порізали? А що порізали? Нескінченні повтори того, як, наприклад, різні звірі злякалися, чи різні звірі стали безпечними? То ти сам щойно лаяв "болтлівость, нєдєржаніє рєчі". Сціни жорстокості? То може не треба дітям читати, як твій племінник, добрий в усіх відношеннях, помирає при тобі в зоопарку та жадає жорстокої помсти? Ну, перекладач "побачив" в творі вірші для наймолодших та прибрав речі, які в нормальних країнах в таких віршах не пишуть, ти ж сам за це агітуєш. Зробив рими з "ВанЯ" та "ВасильчикОв" - це взагалі смішно.
Ну треба ж мати якусь інтелектуальну чесність та хоча б сказати "Так, отут іноземні перекладачі намагаються застосувати ті самі прийоми, що й ми, але в них не виходить тут і тут" замість того, щоб срати на тих, хто намагається тобі допомогти?
Що характерно, в якості аргументу "А в нас так погано не перекладають!" наводиться "Кіт в ковпаку", який перекладений приблизно з тією ж якістю, а більшість Сеусса нормально не перекладена на російську взагалі.
PS. Ще цікавіше вийшло з іншим плачем Ярославни:
Стихотворения для детей гораздо труднее переводить, чем стихотворения для взрослых. Раньше всего это объясняется тем, что, учитывая чуткость малолетнего уха к фонетике каждого сло ва, детские писатели оснащают свои стихи максимальным коли чеством свежих, звонких, динамических рифм. Причем слова, которые служат рифмами в детских стихах, — это главные носители смысла. На них лежит наибольшая тяжесть семантики. Так, концовка моего «Телефона» утратила бы и ту долю своей экспрессивности, какая имеется в ней, если бы не опиралась на такие спаянные между собой три созвучия:
Ох, нелегкая это работа —
Из болота тащить бегемота.
Без этих трех созвучий (и без этого ритма, выражающего изнеможение от тяжких усилий) стихи не существуют совсем. Но английский переводчик «Телефона» нимало не смущается этим: он отнимает у моих стихов и рифму и ритм (то есть решительно все, что давало им дыхание жизни) и предлагает читателям такие колченогие строки:
By golly it's really a job
To pull Hippo out of the bog!1
Нужно быть глухонемым, чтобы думать, будто в таком переводе есть хоть какое:нибудь подобие подлинника!
Наразі переклад можна знайти - ось він:
http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1788
і там quite a job, що дає дуже сильні підстави припустити, що англійський перекладач насправді там підставив ідіому "quite a jog", що значить "річ, що потребує значних зусиль", а радянський редактор чи коректор виправив її на те, на що виправив, бо не зрозумів, про що йдеться (зауважу, що саме в цьому значенні я знайшов ідіому лише на Google Books, яких, звичайно, тоді ще не існувало).
http://www.hundzor.org/lj/crocodile.pdf
Як не дивно, переклад дуже непоганий (принаймі, кращий і ближчий за змістом до оригіналу чим більшість "Матінки гусині" від Маршака), і, фактично, використовує усі ті прийоми, яким ніби вчить Чуковський: відкидати незначні деталі, передавати зміст, точно вибирати синоніми, а з формою та кількістю строк можна бути більш гнучким. Однак пригоріло в Чуковського добряче:
И еще одна тяжелая болезнь, от которой неизлечимо страдают многие переводчики детских стихов: болтливость, недержание речи. Там, где в подлиннике — одинокое, скромное слово, они нагромождают десятки развязных и разнузданных слов, совершенно заслоняющих подлинник. От этого жестокого метода больше всего пострадала сказка моя «Крокодил». Сказка эта в подлиннике начинается так:
Жил да был
Крокодил.
Он по улицам ходил,
Папиросы курил,
По:турецки говорил.
[Крокодил, Крокодил Крокодилович!]
А в английском переводе эти немногие строки загромождены целым ворохом слов:паразитов:
Однажды важный (надменный) крокодил покинул свое жилище на Ниле,
Чтобы с шиком (in style) пройтись по буль:ва:ру.
Он мог курить, он умел с отличным акцентом (!) говорить по:турецки,
(Что он проделывал раз в неделю) —
Это очень важный, зеленый, усеянный бородавками, удалой Крокодил.
Маленьких детей, как известно, нисколько не интересуют эпитеты, им нужны не качества, но действия. Речь, обращенная к ним, должна быть динамична и стремительна. Я изменил бы себе самому, если бы вздумал отягощать свой рассказ никчемной околесицей о том, что крокодил был
во:первых, зеленый,
во-вторых, бородавчатый,
в:третьих — спесивый и важный,
в:четвертых — лихой, удалой.
К такому же отягощению текста паразитарными словами и фразами приводит указание переводчика на то обстоятельство, что не каждый час и не каждый день крокодил говорил по:турецки, но всего только раз в неделю (?!), и что у него был превосходный прононс (the perfect streak), и что он не просто гулял, но фланировал с шиком (in style), и что на Ниле у него, осталась жилплощадь.
Там, где у меня тринадцать слов, у переводчика — сорок три! Больше чем втрое! Двести пятьдесят процентов отсебятины! Словно вся цель переводчика наговорить побольше пустяков, лишь бы вдоволь натешиться дешевыми рифмами:
Once a haughty Crocodile left his home upon the Nile.
To go strolling off in style on the Av:e:nue.
He could smoke and he could speak Turkish in a perfect streak.
(And he did it once a week), —
The most haughty, green and warty, very sporty Crocodile
Ну, а тепер спробуємо поставити себе на місце перекладача. По-перше, про те, що в крокодила "єсть жилплощадь" в Африці прямим текстом говориться далі в поемі, тому, за логікою "творчого перекладу", додати ці відомості правомірно. По-друге, як відомо, в російській "ходил по улицам" насправді означає "гуляв вулицями", тобто це якость треба передати, як і те, що крокодил не "разговаривал" турецькою, а "говорил" турецькою, тобто робив це періодично, що теж треба передати. Ну і, зрозуміло (нам, а не Чуковському), що всі ці повтори про зеленого бородавчастого крокодила - це спроба передати вираз "Крокодил, Крокодил Крокодилович" як "крокодил з багатьма ознаками крокодила". Де ж проблема? Ти ж сам за "нерозуміння" цих моментів людей в своїй книзі з гноєм мішав.
Дешеві рими? А на що людина, в якої чотири з п'яти рим утворені з дієслів (ходил-курил-говорил-бьіл), розраховувала? Багато прикметників? Так якщо подивитися на текст з того самого "Крокодила":
Улыбнулся, засмеялся Крокодил:
— Нет, проказники, я вас не позабыл:
Вот вам ёлочка душистая, зелёная,
Из далёкой из России привезённая,
Вся чудесными увешана игрушками,
Золочёными орешками, хлопушками.
то з нього ніяк не випливає, що автор якось намагається уникнути саме великої кількості прикметників.
Порізали? А що порізали? Нескінченні повтори того, як, наприклад, різні звірі злякалися, чи різні звірі стали безпечними? То ти сам щойно лаяв "болтлівость, нєдєржаніє рєчі". Сціни жорстокості? То може не треба дітям читати, як твій племінник, добрий в усіх відношеннях, помирає при тобі в зоопарку та жадає жорстокої помсти? Ну, перекладач "побачив" в творі вірші для наймолодших та прибрав речі, які в нормальних країнах в таких віршах не пишуть, ти ж сам за це агітуєш. Зробив рими з "ВанЯ" та "ВасильчикОв" - це взагалі смішно.
Ну треба ж мати якусь інтелектуальну чесність та хоча б сказати "Так, отут іноземні перекладачі намагаються застосувати ті самі прийоми, що й ми, але в них не виходить тут і тут" замість того, щоб срати на тих, хто намагається тобі допомогти?
Що характерно, в якості аргументу "А в нас так погано не перекладають!" наводиться "Кіт в ковпаку", який перекладений приблизно з тією ж якістю, а більшість Сеусса нормально не перекладена на російську взагалі.
PS. Ще цікавіше вийшло з іншим плачем Ярославни:
Стихотворения для детей гораздо труднее переводить, чем стихотворения для взрослых. Раньше всего это объясняется тем, что, учитывая чуткость малолетнего уха к фонетике каждого сло ва, детские писатели оснащают свои стихи максимальным коли чеством свежих, звонких, динамических рифм. Причем слова, которые служат рифмами в детских стихах, — это главные носители смысла. На них лежит наибольшая тяжесть семантики. Так, концовка моего «Телефона» утратила бы и ту долю своей экспрессивности, какая имеется в ней, если бы не опиралась на такие спаянные между собой три созвучия:
Ох, нелегкая это работа —
Из болота тащить бегемота.
Без этих трех созвучий (и без этого ритма, выражающего изнеможение от тяжких усилий) стихи не существуют совсем. Но английский переводчик «Телефона» нимало не смущается этим: он отнимает у моих стихов и рифму и ритм (то есть решительно все, что давало им дыхание жизни) и предлагает читателям такие колченогие строки:
By golly it's really a job
To pull Hippo out of the bog!1
Нужно быть глухонемым, чтобы думать, будто в таком переводе есть хоть какое:нибудь подобие подлинника!
Наразі переклад можна знайти - ось він:
http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1788
і там quite a job, що дає дуже сильні підстави припустити, що англійський перекладач насправді там підставив ідіому "quite a jog", що значить "річ, що потребує значних зусиль", а радянський редактор чи коректор виправив її на те, на що виправив, бо не зрозумів, про що йдеться (зауважу, що саме в цьому значенні я знайшов ідіому лише на Google Books, яких, звичайно, тоді ще не існувало).
no subject
Date: 2021-12-14 06:23 am (UTC)Метр нагадав з In the Neolithic Age Кіплінга.
Якийсь іронічний збіг :)
no subject
Date: 2021-12-14 02:25 pm (UTC)По улице ходила большая крокодила,
Она, она зелёную была…
Big female alligator?
no subject
Date: 2021-12-14 05:08 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-14 05:15 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-14 05:56 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-14 07:06 pm (UTC)p.s. «тян», до речі, позначає не жіночість — це в російському інтернеті його юзають в такому значенні.
no subject
Date: 2021-12-15 01:42 am (UTC)no subject
Date: 2021-12-15 08:52 am (UTC)У японській гоноратив ちゃん взагалі не має нічого спільного зі статтю. «Чян» — це лагідне зменшувальне позначення того, хто маленькій або молодший, або нижчий за статусом або дуже близькій з точки зору мовця.
no subject
Date: 2021-12-14 05:56 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-14 10:44 pm (UTC)