![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
skittishfoxЯ достатньо давно не слідкував за тим, як сприймають Тура Хейердала. Востаннє, коли я цікавився цим питанням - десь в середині нульових - він видавався мені в цілому достойним популяризатором науки, якого наприкінці життя почало заносити в дещо екзотичні теорії, та який писав досить цікаві книжки, які ці теорії пояснювали. Як виявилося, часи трохи змінилися, а я з ними - не дуже.
Почнемо з власне Тура Хейердала. Якщо відкинути його всім відомі пригоди, то виявиться, що в англосфері його внесок в першу чергу оцінюється за його теорію заселення Полінезії. Якщо коротко - за Хейердалом першими людьми в Полінезії були гіпотетичні "білі люди" з Південної Америки, які прибули на плотах під час організованої експедиції; в подальшому їх так чи інакше витіснили сучасні полінезійці. Від цієї відносно локалізованої гіпотези Хейердала почало заносити: спочатку він припустив, що "білі люди" становили оригінальне населення Острова Пасхи, яке в подальшому винищили під час війни між полінезійцями та "білими людьми"; потім він вирішив, що полінезійці мали завоювати ці острови через якусь проміжну ланку, де не знали металу, та припустив, що такою ланкою могли бути острови біля узберіжжя Канади; і, оскільки в першу чергу Хейердал був письменником та популяризатором науки, то кожну з цих теорій він розкривав в книжках як "ну це ж логічно!"
З іншого боку, наукова спільнота Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії не дуже сприйняла подібі відкриття. В мене враження, що одним з мотивів було заперечення того, що норвежські вчені взагалі можуть щось розповісти про Полінезію, яку вони історично ніколи не вивчали, а від формату популярної книги людей взагалі кривило. Тому, хоча експедиції Хейердала були по-справжньому науковими та значною мірою складалися зі "справжніх археологів", їх результати не дуже любили цитувати, а самого Хейердала швидко почали називати "проблематичним".
В цілому, розвиток археології Полінезії та генетичного аналізу до достатньо нещодавного часу повністю підтверджував критику Хейердала: ніяких білих людей в Полінезії знайдено не було, звичайно ж, індійці Тихоокеанського узбережжя не мали жодного відношення до полінезійців, а археологія Полінезії вказувала на те, що її заселення йшло достатньо поступовою хвилею десь від 800 до 1200 року. Різні острови Полінезії достатньо довго торгували одне з одним, долаючи неймовірні відстані, на островах йшло відносно мирне існування, а статуї на острові Пасхи будувалися набагато пізніше, ніж вимагала теорія Хейердала про війни між "білими" та полінезійцями.
Під впливом таких доказів, англомовна історія Полінезії почала переглядати деякі зі своїх припущень, на які спирався Хейердал. То що, що мешканці острова Пасхи розповідають про криваві войни та каннібалізм? Це все винні білі. То що, що в інших місцях розповідають те саме? Це все винні білі місіонери, які очікували такі історії від місцевих - і їх отримали! Не було ніяких війн та конфліктів - це все вигадки білих! Навіть більше: острів Пасхи ніколи не занепадав, навпаки, місцеві ідеально пристосувалися до важких умов, епідемій, які, звичайно ж, викликали білі, та зникненню рослинності на острові, яку викликала Зміна Клімата чи ще щось! І взагалі, якщо в полінезійській культурі є запозичення з Південної Америки, то це лише тому, що полінезійці були такими крутими мореходами, що доплили до неї самотужки - але їм там не сподобалось!
Якщо в Полінезії було все так добре, то що ж можна сказати про Тура Хейердала? Звичайно, нічого хорошого! Звичайно, він теоритизував про "білих людей" не тому, що так про них казали ті переклади міфів, на які він спирався - а тому, що він був Расистом та не міг уявити собі, що полінезійці були настільки крутими! Він подорожував на Кон-Тікі не тому, що він хотів довести, що стародавні мореходи були круті - а тому, що хотів довести, що вони були дуже тупі, набагато тупіше полінезійців, які неймовірним чином відкривали острів за островом!
Проблемою подібного підхода полягала не лише в тому, що вона відправляла на помийницю теорії Хейердала: дідуся в певний момент явно почало заносити, та і взагалі, ситуація, коли певний великий вчений виявляється повністю неправим, не такі вже й рідкісні. Проблема в тому, що цей підхід давав підстави ігнорувати всі результати групи Хейердала, навіть ті, які робив і публікував не він, і навіть ті, які, взагалі-то, точку зору Хейердала не підтримували. Я вже не кажу про те, що ситуація, коли вчені починають ігнорувати те, що розповідає їм місцеве населення, бо це протиречить їх красивим теоріям, саме і є расизмом.
Тим не менш, подібна ситуація не могла не свідчити про певні проблеми з доказовою базою. І вона почала свідчити.
Почнемо про те, що на початку 2000х років дві незалежні групи таки отримали археологічні свідчення каннібалізму на Рапа Нуї та не лише там (до цього їх відкопала в 1980ті рокі експедиція, спонсована Хейердалом - але це "проблематичні вчені"). Після цього генетичні дослідження показали, що в населенні Рапа Нуї південноамериканська компонента з'явилася ще до заселення острова (яке починалося з Туамоту - того місця, куди винесло "Кон-Тікі"), а саме заселення останньої частини Полінезії відбулося майже миттєве - що може натякати й на захоплення вже існуючих островів.
Корочше, побачимо. Я дуже не буду здивованим, якщо виявиться, що теорії Хейердала виявляться повністю невірними, однак мені здається, що сучасні вчені є занадто зухвалими щодо свого бачення мирної та безконфліктної Полінезії та провини білої людини в її занепаді.
Почнемо з власне Тура Хейердала. Якщо відкинути його всім відомі пригоди, то виявиться, що в англосфері його внесок в першу чергу оцінюється за його теорію заселення Полінезії. Якщо коротко - за Хейердалом першими людьми в Полінезії були гіпотетичні "білі люди" з Південної Америки, які прибули на плотах під час організованої експедиції; в подальшому їх так чи інакше витіснили сучасні полінезійці. Від цієї відносно локалізованої гіпотези Хейердала почало заносити: спочатку він припустив, що "білі люди" становили оригінальне населення Острова Пасхи, яке в подальшому винищили під час війни між полінезійцями та "білими людьми"; потім він вирішив, що полінезійці мали завоювати ці острови через якусь проміжну ланку, де не знали металу, та припустив, що такою ланкою могли бути острови біля узберіжжя Канади; і, оскільки в першу чергу Хейердал був письменником та популяризатором науки, то кожну з цих теорій він розкривав в книжках як "ну це ж логічно!"
З іншого боку, наукова спільнота Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії не дуже сприйняла подібі відкриття. В мене враження, що одним з мотивів було заперечення того, що норвежські вчені взагалі можуть щось розповісти про Полінезію, яку вони історично ніколи не вивчали, а від формату популярної книги людей взагалі кривило. Тому, хоча експедиції Хейердала були по-справжньому науковими та значною мірою складалися зі "справжніх археологів", їх результати не дуже любили цитувати, а самого Хейердала швидко почали називати "проблематичним".
В цілому, розвиток археології Полінезії та генетичного аналізу до достатньо нещодавного часу повністю підтверджував критику Хейердала: ніяких білих людей в Полінезії знайдено не було, звичайно ж, індійці Тихоокеанського узбережжя не мали жодного відношення до полінезійців, а археологія Полінезії вказувала на те, що її заселення йшло достатньо поступовою хвилею десь від 800 до 1200 року. Різні острови Полінезії достатньо довго торгували одне з одним, долаючи неймовірні відстані, на островах йшло відносно мирне існування, а статуї на острові Пасхи будувалися набагато пізніше, ніж вимагала теорія Хейердала про війни між "білими" та полінезійцями.
Під впливом таких доказів, англомовна історія Полінезії почала переглядати деякі зі своїх припущень, на які спирався Хейердал. То що, що мешканці острова Пасхи розповідають про криваві войни та каннібалізм? Це все винні білі. То що, що в інших місцях розповідають те саме? Це все винні білі місіонери, які очікували такі історії від місцевих - і їх отримали! Не було ніяких війн та конфліктів - це все вигадки білих! Навіть більше: острів Пасхи ніколи не занепадав, навпаки, місцеві ідеально пристосувалися до важких умов, епідемій, які, звичайно ж, викликали білі, та зникненню рослинності на острові, яку викликала Зміна Клімата чи ще щось! І взагалі, якщо в полінезійській культурі є запозичення з Південної Америки, то це лише тому, що полінезійці були такими крутими мореходами, що доплили до неї самотужки - але їм там не сподобалось!
Якщо в Полінезії було все так добре, то що ж можна сказати про Тура Хейердала? Звичайно, нічого хорошого! Звичайно, він теоритизував про "білих людей" не тому, що так про них казали ті переклади міфів, на які він спирався - а тому, що він був Расистом та не міг уявити собі, що полінезійці були настільки крутими! Він подорожував на Кон-Тікі не тому, що він хотів довести, що стародавні мореходи були круті - а тому, що хотів довести, що вони були дуже тупі, набагато тупіше полінезійців, які неймовірним чином відкривали острів за островом!
Проблемою подібного підхода полягала не лише в тому, що вона відправляла на помийницю теорії Хейердала: дідуся в певний момент явно почало заносити, та і взагалі, ситуація, коли певний великий вчений виявляється повністю неправим, не такі вже й рідкісні. Проблема в тому, що цей підхід давав підстави ігнорувати всі результати групи Хейердала, навіть ті, які робив і публікував не він, і навіть ті, які, взагалі-то, точку зору Хейердала не підтримували. Я вже не кажу про те, що ситуація, коли вчені починають ігнорувати те, що розповідає їм місцеве населення, бо це протиречить їх красивим теоріям, саме і є расизмом.
Тим не менш, подібна ситуація не могла не свідчити про певні проблеми з доказовою базою. І вона почала свідчити.
Почнемо про те, що на початку 2000х років дві незалежні групи таки отримали археологічні свідчення каннібалізму на Рапа Нуї та не лише там (до цього їх відкопала в 1980ті рокі експедиція, спонсована Хейердалом - але це "проблематичні вчені"). Після цього генетичні дослідження показали, що в населенні Рапа Нуї південноамериканська компонента з'явилася ще до заселення острова (яке починалося з Туамоту - того місця, куди винесло "Кон-Тікі"), а саме заселення останньої частини Полінезії відбулося майже миттєве - що може натякати й на захоплення вже існуючих островів.
Корочше, побачимо. Я дуже не буду здивованим, якщо виявиться, що теорії Хейердала виявляться повністю невірними, однак мені здається, що сучасні вчені є занадто зухвалими щодо свого бачення мирної та безконфліктної Полінезії та провини білої людини в її занепаді.
Тур Хейердал як вікно
Date: 2021-09-25 01:24 pm (UTC)