![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
skittishfoxНесподівано натрапива на дуже добру статтю з історії шпінату.
https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s10681-020-02585-y.pdf
Виявляється, що за часів Марії Медічи це була маленька така рослинка, з сучасну аругулу, листя якої їли молодим та ніжним. В подальшому її почали покращувати, й допокращували до шпінату савойського - рослину з листям, найбільш схожим на сучасний кейл, яку було відносно лекго транспортувати та зберігати в північному кліматі - в південному більш полюбляли гладколистий шпінат, який ми здебільшого й бачимо зараз. В подальшому, коли стандартом індустрії стали заморозка та охолодження, то гладколистий шпінат став загальним стандартом.
Тому не слід дивуватися, що в одних старих кухарських книгах шпінат варили дуже, дуже довго - а в інших взагалі майже не готували. Скоріш за все, мова йде про дуже різні рослини, і рецепти треба змінювати під сучасний шпінат.
https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s10681-020-02585-y.pdf
Виявляється, що за часів Марії Медічи це була маленька така рослинка, з сучасну аругулу, листя якої їли молодим та ніжним. В подальшому її почали покращувати, й допокращували до шпінату савойського - рослину з листям, найбільш схожим на сучасний кейл, яку було відносно лекго транспортувати та зберігати в північному кліматі - в південному більш полюбляли гладколистий шпінат, який ми здебільшого й бачимо зараз. В подальшому, коли стандартом індустрії стали заморозка та охолодження, то гладколистий шпінат став загальним стандартом.
Тому не слід дивуватися, що в одних старих кухарських книгах шпінат варили дуже, дуже довго - а в інших взагалі майже не готували. Скоріш за все, мова йде про дуже різні рослини, і рецепти треба змінювати під сучасний шпінат.
no subject
Date: 2021-07-13 01:38 am (UTC)no subject
Date: 2021-07-13 06:43 am (UTC)