skittishfox

Однією з речей, яку недостатньо обговорювали в пакеті допомоги Україні, що схвалив Конгрес США, є бюджет під допомогу третім странам, які передають свою зброю Україні. Паралельно з цим чимало країн у Східній Європі (не лише Польща) розгорнули достатньо бурхливу діяльність по виробництву озброєнь на своїй території, а на теріторії Криму наразі відбуваються якісь підозрілі вибухи, про які точно відомо лише те, що це - не ATAMS. Це при тому, що власне передача зброї Україні від Вашингтону йде зовсім не жваво.

На мою думку, це все говорить про те, що значна частина коштів від пакету допомоги пішла фактично на розбудову оборонної промисловості у Східній Європі, причому зброя, яка при цьому виробляється, фактично відповідає рівню того, що вже передали Україні, і не є зброєю останнього покоління з того, що є у США.

Причини, на мою думку, наступні:

Перше - це те, що США, на мою думку, раптом зрозумілі, що їх власні можливості по виготовленню відносно високотехнічної, але дуже масової продукції, на кшталт старядів - дуже обмежені, і швидко наростити їх не вийде. Тому ці "рутинні" речі віддали на аутсорс в країни, де така можливість є та не буде коштувати занадто багато.

Друге - це страхування політичних ризиків, коли до влади у США можуть прийти ізоляціоністи та поскасовувати усі програми допомоги. Східна Європа має бути озброєна. Так саме, зважаючи на німецьку зовнішню політику, я не виключаю, що США може хотіти зробити силову альтернативу "старій Європі" в регіоні.

Третє - це вже озвучене бажання уникнути нових приводів для ядерної конфротнації з Росією, і, що важливо, Китаєм. Для Кітая основним подразником в конфлікті, схоже, є те, що Україну підтримує США. Якби цієї підтримки не було (або вона не була публічною), то Китай би ставився до конфлікту зовсім інакше.

Четверте - це намагання уникнути помилок Афганістану, де, за думкою США, вони надали техніку, яка була занадто складною для місцевих сил та яку вони не могли підтримувати власноруч. Також США морально закладається на те, що все, що вони нададуть, може потрапити до ворога (в першу чергу - Китаю), так чи інакше - не обов'язково через корупцію чи щось таке, тому не хочуть надавати нову зброю. Паралельно з цим, я дуже не виключаю, що багато з тих, хто продали свою зброю армії США, дуже не в захваті від перспективи її обкатки в Україні, щоб не вийшло як з Панцергаубіце 2000: коштує дохуя, а вже купа зламалися, бо вони, бачите, на війну не розраховані.

П'яте - ну як же без старої доброї раціоналізації? Адміністрація Байдена відверто не в захваті від усієї війни, але оскільки відійти вони вже не можуть (це буде політичним самогубством), то багато людей начинає шукати приводи.

Тому я підозрюю, що найближчим часом ми нічого новішого за вже отримане від США не отримаємо. Також це означає, що наступу не буде, наступ затримується, доки зброярі Східної Європи не запрацюють на повну. Можливо, протиречиві заяви від ЗСУ десь місячної давнини були пов'язані саме з тим, що в Вашингтоні змінювали думку.

Тим не менш, ця ситуація теж не є такою стабільною.

Перше: ленд-ліз для України таки прийнятий, і його початок все ближче і ближче. І хоча в Байдена є можливості обмежити те, що на нього можна купити, але замовити в США, наприклад, мільйон пікапів та паливо для них Україні в теорії ніщо не заважає.

Друге: не дуже зрозуміло, що за допомогою цієї допомоги накліпають зброярі, в тому числі - підозрюю, що й українські. Ідеї про те, що потрибно армії, схоже, в України та США сильно відрізняються, і, так саме схоже, що для цієї війни підход Украіни чи не більш розумний.

Третє: великою загадкою є стан російської армії. Моя думка незмінна: зовні в російській армії буде все добре, доки все не стане дуже погано, без якогось очевидного для стороннього спостерігача проміжного стану, бо Пітун - понторєз, і всі так само орієнтуються на нього.

Ну й четверте: політика. Все ж таки в США невдовзі вибори, і які саме будуть їх наслідки с точки зору саме війни в Україні, яка в цілому є позапартійним питанням - я не знаю, особливо, коли передвиборча кампанія ще толком не почалася. Ленд-ліз це навряд чи задіне, а от тиск на Байдена щодо його стратегії може й з'явитися.

Десь так. Знову-таки, пишу це скоріш для себе, для згадки.