росія як країна, де переміг Моральний кодекс будівельника комунізму

Текст "Морального кодексу будівельника комунізму" я ніколи раніше не читав, але дарма. Він дуже добре пояснює російське суспільство, з певними зауваженнями.

Перше - це те, що будь-які відсилки до "комуністичного" та "соціалістичного" позбавлені будь-якого зв'язку з комуністичним та соціалістичним, бо на момент прийняття спосіб життя в СРСР десятиріччями ані трошки не нагадував соціалізм, не кажучи вже про комунізм. Під цим розуміється щось на кшталт "укладу" або "панятій" - традиційного російського способу ведення справ, який важко описати, але який як явище зрозумілий кожному.

Друге - кодекс розрізняє "соціалістичні" та "суспільні" моральні принципи. Зрозуміло, що під "соціалістичним" мається саме "уклад" та "понятія"; але що ж мається під "суспільним"? Тут нам у нагоді стає структура комунізму, де ідеологія була відокремлена від керівництва державою - тобто "соціалістичне" це суто термін ідеології, а от "суспільне" - це те, що відповідає безпосереднім інтересам нинішнього керівника. Під цим, в залежності від особистості керівника, може розумітися все, що завгодно, від "бороди рубіть" до "адекватного повєдєнія".

Третє - це те, що при соціалізмі "суспільна власність" була точно таким же розмитим явищем; однак воно має давні російські корені як "власність, якою володіє цар, і яку дає в тимчасове користування за своєю волею своїм слугам". Антитезою такого явища в російському суспільстві завжди була "власність особистого користування", до якої фактично входили оселя, предмети особистого вжитку та частина коштовних цінностей. Таке розділення власності в російському суспільстві нікуди не ділося; так, зневага малозаможніх росіян в першу чергу спрямована проти занадто дорогих особистих апартаментів, а не, наприклад, величезних земельних латифундій російських посадовців, оскільки малозаможні росіяни розуміють, що право власності на землю в цих посадовців дуже й дуже умовно.

Четверте - це те, що обов'язки, які не прописані прямо, фактично віддані на розсуд людини. От, наприклад, що значить теза "Людина людині - друг, товариш та брат"? Є родини, в яких брати б'ють одне одного щодня та ненавидять лютою ненавистю. Фактично, ця вимога стверджує, що в рамках цього кодексу дозволяється поступати як завгодно, але не так погано, як би ти поводився з ворогами. Але як само як завгодно - тут на розсуд кожного.

Таким чином, я вирішив зробити підстроковий переклад Морального кодексу на нормальну мову, а от вже чи відповідає йому сучасна росія - вирішувати вам. На мою думку, відповідає дуже добре.

1. Преданность делу коммунизма, любовь к социалистической Родине, к странам социализма.

1. Кожен росіянин має поважати Уклад та любити лише ту росію, дє є Уклад. Любити інші країни, де є уклади, схожий на Уклад, теж дуже можна
1.1. Любити росію, де немає Уклада, не можна.

2. Добросовестный труд на благо общества: кто не работает, тот не ест.

2. Метою життя кожного росіянина має бути добросовісна робота на благо царевого майна; якщо хтось про нього не буде дбати - то може й померти.
2.1. Якщо не доведено іншого, пересічний росіянин має вважати, що будь-яка особа, яка добре живе, так чи інакше працює задля царевого блага або його майна
2.2. Робота на власне благо або благо будь-кого іншого не є достатньою гарантією від того, щоб не померти з голоду

3. Забота каждого о сохранении и умножении общественного достояния.
3. Не можна зазіхати на царське майно або припускати, щоб на нього зазіхали інші.

4. Высокое сознание общественного долга, нетерпимость к нарушениям общественных интересов.
4. Не можна працювати проти волі царя, ті, хто порушують волю царя - вороги.
4.1. При цьому як саме поступати проти тих, хто порушує волю царя, не прописано; відповідно, заповіді мудро покладають, що тут вже "як повезе": можна зайняти їх місце, а можна і життя лишитися
4.2. "Воля царя" розповсюджується і на суб'єктивну поведінку, тобто діяти в інтересах царя та вести себе не "як прийнято" можна лише тим, кому це цар дозволив особисто

5. Коллективизм и товарищеская взаимопомощь: каждый за всех, все за одного.
5. Колектив може поставити на місце кого завгодно, як колектив забажає.
5.1. Якщо царські інтереси не задіяні, то в колективних суперечках всі мають вставати на бік неформальних лідерів колектива
5.2. Методи встановлення неформального лідерства в колективі не прописані та відповідно нікому в цілому не цікаві, обмежень на них немає

6. Гуманные отношения и взаимное уважение между людьми: человек человеку друг, товарищ и брат.
6. Наябуйте та пиздіть одне одного як зможете
6.1. Тим не менш, формулювання натякає на те, що, на відміну від колективних справ, держава не дає повного карт-бланшу та може так чи інакше в ці розборки втрутитися.
6.2. Оскільки міра втручання держави не прописано, то про якусь відповідність між його розміром та діями мови не йде

7. Честность и правдивость, нравственная чистота, простота и скромность в общественной и личной жизни.
7. Росіянам не варто виябуватися з тим майном, яке цар лишив їм в якості особистої власності, не вважати себе найрозумнішими, та не претендувати на більше в суспільному житті
7.1. В першу чергу, не варто навіть думати про те, щоб якість особистого майна наближалася до якості майна, яке дає у власність цар своїм людям
7.2. На гарних баб ця гарантія теж не розповюджується
7.3. Дозволяється "суспільне життя", тобто встановлення своєї влади, але лише в рамках, які окреслені іншими пунктами (наприклад, 5). Конвертація цієї позиції в щось, здатне створити конкуренцію людям царя, не дозволяється

8. Взаимное уважение в семье, забота о воспитании детей.
8. Проблеми з тим, як нагодувати та виховати дітей, це те, що має вирішувати пересічний росіянин самотужки, держава тут ніяк не допомогає. Стосунки в родині не регламентуються.
8.1. Тут діють всі обмеження з пункту 6

9. Непримиримость к несправедливости, тунеядству, нечестности, карьеризму, стяжательству.
9. Окремим пунктом можна і варто пробувати стучати на тих, хто своїми діями протиречить Укладу та інтересам царя. Можна обурюватися ставленням колективу, інших росіян та родини.
9.1. Гарантій, як і в пункті 4, тут немає, але право це робити в росіян закріплено в тих межах, в яких вони можуть вирішити між собою
9.2. Цар може за результатами таких жалоб може діяти, як йому заманеться
9.3. Можливе покарання за недонесення

10.Дружба и братство всех народов СССР, нетерпимость к национальной и расовой неприязни.
10. Усі народи росії мають жити за Укладом
10.1. Дозволяються національні особливості укладів інших народів
10.2. Ці особливості треба поважати
10.3. Росіянам не гаратовано вище соціальне становище лише за фактом належності до того ж наролу, що й цар
10.4. Інші народи не можуть ображатися, якщо росіяни вважають їх нижчими за себе з тієї чи іншої причини

11. Нетерпимость к врагам коммунизма, дела мира и свободы народов.
11, Уклад - це єдина вища цінність, яка, в ідеалі, має діяти всюди
11.1. За можливості треба примушувати інші народи жити за Укладом
11.2. Люди, які проти думки, що може треба лишити інші народи у спокої - теж вороги

12. Братская солидарность с трудящимися всех стран, со всеми народами.
12. Треба поважати не лише держави, які живуть за Укладом, але й тих, хто фактично живе за Укладом там, де прийнято геть інакше
12.1. Маргінали всього світу - наші друзі та однодумці
12.2. Наябувати та пиздіти при цьому їх все одно можна