Про системи ППО
Apr. 14th, 2022 11:45 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
skittishfoxХочу написати невеличкий пост про те, як працюють системи ППО. Принаймі, як я пам'ятаю те, чому нас вчили.
Кожен працюючий радар - це, фактично, щось на кшталт ліхтаря, який дозволяє висвітити в темряві ворожі літаки чи ракети, але, звичайно, сам ліхтар при цьому видно найкраще. Якщо його видно - то зрозуміло, де він знаходиться та як його знищити та обійти. Тому в системі ППО частину ліхтарів тримають вимкненими, щоб ворог не знав, де вони, а найпотужніші та найдорожчі ліхтарі тримають подалі від лініі фронту, щоб знищити їх було найважче.
В радянській системі ППО С-300 та С-400 були, здається, найпотужнішими комплексами. Їх прикривали комплекси менш потужні, які прикривали комплекси ще менш потужні, але логіка була приблизно така: яскравий С-300 має визначити цілі за багато сотен кілометрів, щоб ближчі комплекси могли підготуватися та увімкнутися коли слід, щоб не нариватися на засоби РЕБ та інші сюрпризи. Саме в сфері комунікацій між комплексами і проходила більшість проектів модернізації за останні років 20, наскільки мені відомо.
В мирний час найпотужніші комплекси розташовувалися трохи подалі від кордону, щоб менш потужні (та дешевші) комплекси могли їх захистити. Але у випадку війни, звичайно, хочеться не лише не давати нікому прилетіти до себе, але й закрити небо над ворогом. Для цього бажано підсунити найпотужніший комплекс якумога ближче до лінії фронту. Звичайно, при цьому його стає легше знищити - але, за певних умов, ризик того вартий. І, звичайно, це не так легко: великі комплекси хоча й мобільні, але не те щоб дуже мобільні, тому пеервезти його - це не така проста справа.
І тут нам у нагоді стає крейсер Москва, який має купу переваг над "звичайними" комплексами. По-перше, він може вийти далеко за лінію фронту. Те, що він був біля острова Зміїний, дозволяло йому контролювати такі кутки неба над Україною, По-друге, він мобільний, тобто його не лише можна пересувати в дуже широких межах - але й проти нього не можна застосовувати ракети на кшталт "Точки-У", які просто не вміють працювати по рухомих цілях. І, по-третє, він назвичайно добре захищений від усіх загроз: в нього є інтегрований комплекс усіх типів ППО, який до того ж оптимізований для роботи на морі, та є просто купа протиповітряних та протикорабельних ракет, які призначені для оборони однієї цілі і знищення усього, що може його знищити. "Боротьба з авіаносним угрупуванням" фактично розшифровується як "корабель розрахован на знищення десятків кораблів і літаків і сотень ракет". Це не жарти.
І цей монстр не лише може видавати для купи комплексів ПВО цілі, коли вони ще за сотні кілометрів на території України, але й знищувати багато що самотужки!
Тому я хочу зазначити, що виведення з ладу Москви дозволяє наступне:
1. Значно та різко знизити ефективність ППО під Херсоном. Подозрюю, що чергова Чернобаївка не є збігом.
2. Боротися з морськими кораблями супротивника в районі Одеси та, можливо, повністю деблокувати порт для постачання зброї
3. Відкрити небо над Одеською областю для грузових літаків зі зброєю
Якщо перші два пункти я бачив у різних виконаннях, то третій - ще ні, його поки недооцінюють. Небо над Західною Україною контролюється з Білорусі, причому поки що на Білорусь ми не можемо напасти з політичних міркувань. Небо над Східною Україною видно з росії. А от небо над Одеською областю контролювалося саме з Москви. І те, що Москви зараз немає, відкриває для України купу можливостей з логістики, яких не було. Так, є Придністров'я, але його можливості дуже обмежені, особливо за умов фактичної блокади.
Кожен працюючий радар - це, фактично, щось на кшталт ліхтаря, який дозволяє висвітити в темряві ворожі літаки чи ракети, але, звичайно, сам ліхтар при цьому видно найкраще. Якщо його видно - то зрозуміло, де він знаходиться та як його знищити та обійти. Тому в системі ППО частину ліхтарів тримають вимкненими, щоб ворог не знав, де вони, а найпотужніші та найдорожчі ліхтарі тримають подалі від лініі фронту, щоб знищити їх було найважче.
В радянській системі ППО С-300 та С-400 були, здається, найпотужнішими комплексами. Їх прикривали комплекси менш потужні, які прикривали комплекси ще менш потужні, але логіка була приблизно така: яскравий С-300 має визначити цілі за багато сотен кілометрів, щоб ближчі комплекси могли підготуватися та увімкнутися коли слід, щоб не нариватися на засоби РЕБ та інші сюрпризи. Саме в сфері комунікацій між комплексами і проходила більшість проектів модернізації за останні років 20, наскільки мені відомо.
В мирний час найпотужніші комплекси розташовувалися трохи подалі від кордону, щоб менш потужні (та дешевші) комплекси могли їх захистити. Але у випадку війни, звичайно, хочеться не лише не давати нікому прилетіти до себе, але й закрити небо над ворогом. Для цього бажано підсунити найпотужніший комплекс якумога ближче до лінії фронту. Звичайно, при цьому його стає легше знищити - але, за певних умов, ризик того вартий. І, звичайно, це не так легко: великі комплекси хоча й мобільні, але не те щоб дуже мобільні, тому пеервезти його - це не така проста справа.
І тут нам у нагоді стає крейсер Москва, який має купу переваг над "звичайними" комплексами. По-перше, він може вийти далеко за лінію фронту. Те, що він був біля острова Зміїний, дозволяло йому контролювати такі кутки неба над Україною, По-друге, він мобільний, тобто його не лише можна пересувати в дуже широких межах - але й проти нього не можна застосовувати ракети на кшталт "Точки-У", які просто не вміють працювати по рухомих цілях. І, по-третє, він назвичайно добре захищений від усіх загроз: в нього є інтегрований комплекс усіх типів ППО, який до того ж оптимізований для роботи на морі, та є просто купа протиповітряних та протикорабельних ракет, які призначені для оборони однієї цілі і знищення усього, що може його знищити. "Боротьба з авіаносним угрупуванням" фактично розшифровується як "корабель розрахован на знищення десятків кораблів і літаків і сотень ракет". Це не жарти.
І цей монстр не лише може видавати для купи комплексів ПВО цілі, коли вони ще за сотні кілометрів на території України, але й знищувати багато що самотужки!
Тому я хочу зазначити, що виведення з ладу Москви дозволяє наступне:
1. Значно та різко знизити ефективність ППО під Херсоном. Подозрюю, що чергова Чернобаївка не є збігом.
2. Боротися з морськими кораблями супротивника в районі Одеси та, можливо, повністю деблокувати порт для постачання зброї
3. Відкрити небо над Одеською областю для грузових літаків зі зброєю
Якщо перші два пункти я бачив у різних виконаннях, то третій - ще ні, його поки недооцінюють. Небо над Західною Україною контролюється з Білорусі, причому поки що на Білорусь ми не можемо напасти з політичних міркувань. Небо над Східною Україною видно з росії. А от небо над Одеською областю контролювалося саме з Москви. І те, що Москви зараз немає, відкриває для України купу можливостей з логістики, яких не було. Так, є Придністров'я, але його можливості дуже обмежені, особливо за умов фактичної блокади.
