skittishfox (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
skittishfox) wrote2021-09-16 04:03 pm
skittishfox) wrote2021-09-16 04:03 pm
Entry tags:
Внесок 90х в кулінарію СРСР
90ті роки відрізнялися тим, що в цей цікавий час в Україну вже почали завозити іноземні продукти, але ще не почали завозити Інтернет - тобто варіанти, як їх готувати. Тому дуже цікаво подивитися, що ж з цього вийшло.
По-перше, деякі продукти, такі як манго, свого місця в українській народній кухні, так і не зайняли.
Деякі інші, такі як ківі та банани, хоча й вживаються, але майже завжди - у сирому вигляді.
Але хто ж виявився переможцем?
В першу чергу, це - кетчуп. Він і раніш був відомий, але наразі в пересічному українському магазині є більше розмаїття сортів кетчупу, ніж в країні-винахідниці США. Кетчув відтворив шлях вже відомого майонезу (який теж розквітнув в 90ті) і став ключовим компонентом української народної кухні. Навпаки, розмаїття заправок для салату, острих соусів чи гірчиці - тобто усіх продуктів, де в Північній Америці дійсно є вибір - не відбулося.
Іншими переможцями виявилися компоненти салатів. З американської кухні Україна запозичили консервовану кукурудзу та консервовані чорні олівки без кісточок, з корейської - крабові палички, з китайської - пекінську капусту, з польскої - мариновані шампіньони. Всі ці продукти знайшли своє законне місце на українській кухні, і уявити собі свято без салату з крабових паличок вже дуже важко.
Ну й нарешті, за часів незалежності українці нарешті отримали змогу купити достатньо радянського дефіциту, щоб перевести певні продукти з класу "делікатесів, що їдять на свята" в клас "компоненти, з яких готують", Така доля спіткала какао та шоколад, тверді сири та копчені вироби з м'яса, такі як сирокопчена ковбаса й балик.
На мою думку, більше особливих наслідків в 90ті як перехідного періоду не було. Так, радянські люди могли казати про те, що за кордоном кожен може купити собоі ананаса чи маракую - але навіть після того, коли значна частина населення України нарешті змогли зробити те сами, то виявилося, що 40 сортів ковбаси в кожному магазині дійсно знаходять свого покупца, а ананаси - якось ні.
Що ще раз доводить нам, що еволюція кулінарії - штука достатньо непередбачувана.
По-перше, деякі продукти, такі як манго, свого місця в українській народній кухні, так і не зайняли.
Деякі інші, такі як ківі та банани, хоча й вживаються, але майже завжди - у сирому вигляді.
Але хто ж виявився переможцем?
В першу чергу, це - кетчуп. Він і раніш був відомий, але наразі в пересічному українському магазині є більше розмаїття сортів кетчупу, ніж в країні-винахідниці США. Кетчув відтворив шлях вже відомого майонезу (який теж розквітнув в 90ті) і став ключовим компонентом української народної кухні. Навпаки, розмаїття заправок для салату, острих соусів чи гірчиці - тобто усіх продуктів, де в Північній Америці дійсно є вибір - не відбулося.
Іншими переможцями виявилися компоненти салатів. З американської кухні Україна запозичили консервовану кукурудзу та консервовані чорні олівки без кісточок, з корейської - крабові палички, з китайської - пекінську капусту, з польскої - мариновані шампіньони. Всі ці продукти знайшли своє законне місце на українській кухні, і уявити собі свято без салату з крабових паличок вже дуже важко.
Ну й нарешті, за часів незалежності українці нарешті отримали змогу купити достатньо радянського дефіциту, щоб перевести певні продукти з класу "делікатесів, що їдять на свята" в клас "компоненти, з яких готують", Така доля спіткала какао та шоколад, тверді сири та копчені вироби з м'яса, такі як сирокопчена ковбаса й балик.
На мою думку, більше особливих наслідків в 90ті як перехідного періоду не було. Так, радянські люди могли казати про те, що за кордоном кожен може купити собоі ананаса чи маракую - але навіть після того, коли значна частина населення України нарешті змогли зробити те сами, то виявилося, що 40 сортів ковбаси в кожному магазині дійсно знаходять свого покупца, а ананаси - якось ні.
Що ще раз доводить нам, що еволюція кулінарії - штука достатньо непередбачувана.
no subject
Для меня символом кулинарной свободы был соевый соус. Чей вкус я почему-то помнил с детства, но так до сих пор и не знаю, что это было в детстве.
no subject
В РБ Украинский кетчуп Чумак в те времена очень котировался. Как счас помню "З найкращiх Херсонскiх помiдорiв". На фоне местных консервных заводов был подарком небес.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject