Apr. 4th, 2017

skittishfox: Love (Default)
Втікли з "уютнєнького":



Переїхали на нове місце:

skittishfox: Love (Default)
Останнім часом чомусь у зв'язку з Путіном почали все частіше згадувати Кадафі. Як на мою думку, такі порівняння хоча й можливі, але не через ті приводи, що вдаються їх авторам.

Так от, про Кадафі.

Справа в тому, що Лівія в її сучасному кордоні - утворення досить штучне. Її межі визначалися навіть не за нарізанням за глобусом колоніальних часів, а під час "геополітичних ігор" за наслідками Другої світової війни.

Про історію Лівії я ще коли-небудь напишу, але коротше кажучи, в Лівії є два центри: Тріполі, який навіть мав свою державність у 18-19 століттях, та Бенгазі, в якого відрізнялась навіть гілка ісламу. При об'єднанні Лівії британці привели до влади монархію з радикальної гілки Бенгазі, яка дуже не влаштовувала решту населення.

Кадафі привели до влади у 1969 році як арбітра (в рассєйскіх панятіях - "рєшалу"), оскільки він не належав до жодної з гілок влади, та не дратував нікого, крім англійців - які, власне, і привели до влади емірів Сенусі; але Кадафі дуже швидко збагнув, що на одному "рєшенії" довго у влади не протриматися, та, за відсутністю теми тероризму та природню людяність, відразу перейшов до фази "Кримнаш!!!!".

Для Лівії у ролі Криму виступала так звана смуга Аузу, яку, за думкою Кадафі, Франція передала Лівії наприкінці 30х, а потім - відмовилася.

Оскільки у 1971 році смуга Аузу належала вже не до Французької Екваторіальної Африки, а була частиною оспіваною Пікардійською Терцією республіки Чад, то для виправлення цього непорозуміння Лівії довелося цю смугу окупувати, заодно доводячи, що дуже негритосні мешканці Тібесті - це ніяки не африканці, а лише дуже засмаглі берберійці (сам Кадафі був берберійцем), та нести всякі інші нісенітниці про пан-африканизм та джамахірію. Більш того, оскільки мешканці Чаду чомусь не погоджувалися на таку історичну справедливість, то на півночі Чаду з'явилися "народниє попачлєнци" з числа тих самих берберів та різного мотлоху, що вдалося зібрати усім арабським світом, які підтримували "мусульманскую духовность" на півночі Чаду.

Ця вся байда тривала досить довго, аж до Локербі, коли терпець світової спільноти таки-урвався, и Кадафі напросився на санкції, а лівійсько-чадські повстанці - на якісь-там угоди з амністію та подальшим ув'язненням. Кадафі від влади не усунули, але під дією санкцій дєнєг в Лівії вистачало лише на те, щоб дєржаліся лише певні наближені до влади клани. Весь цей час Кадафі нив про західні санкції, його фанати з числа православно-халяльних соціалістів нили про придушення вільної Лівії, забуваючи сказати про те, з чого ж ці санкції почалися, а Лівія тихесенько гнила в патріотично-мілітаристично-духовному стані.

Як наслідок, Кадафі фактично грохнули ті самі "апалчєнци", яких він сам вирощував для Чаду, до того ж тим самим способом, який він готував для своїх ворогів. Ну а наразі Лівія хутко повертається до тих двох-трьох країн (залежно від того, рахувати Феццан чи ні), з якої її створили, та єдине, що чинить опір її розпаду, є бажання усіх сторін захопити собі усю нафту, а не лише її частину.

Отака казочка про Кадафі. Аналогії з Путіним, я думаю, кожен зможе найти самостійно, хоча хронологія дуже збита в першу чергу через те, що "не той" літак на Донбасі вже збили.
skittishfox: Love (Default)
В DW вже переїхала еталонна вата:

http://sewer-s.dreamwidth.org/

Поки це, так би мовити, низова ініціатива, але зважаючи на інформаційну політику Кремля - поява офіційних тролей є лише питанням часу.
Page generated Jul. 25th, 2017 04:47 pm
Powered by Dreamwidth Studios